Акула великорота (Megachasma pelagios) — рідкісна та слабо вивчена глибоководна акула, яка вражає своїм незвичним зовнішнім виглядом. Її гігантський, круглий рот, що відкривається майже на півметра, та незвична стратегія живлення виділяють її серед інших пелагічних акул.
📚 Classification
• Royaume: Animaux (Animal)
• Taper: Chordés (Chordés)
• Classe:Poisson cartilagineux (Chondrichtyens)
• Rangée: Великоротоподібні (Lamniformes)
• Famille: Великоротові акули (Megachasmidae)
• Famille: Megachasma
• Voir: Megachasma pelagios
👀 Apparence
A циліндричне тіло, м’яке та м’язисте, зі світлим черевом і темно-коричневою або сірою спиною. Найхарактерніша особливість — гігантський рот з білуватим краєм і крихітними зубами. Довжина тіла досягає 5,5 m, а вага може перевищувати 1 тону. Плавці великі й заокруглені, хвіст гетероцеркальний (асиметричний).
🌊 Aire de répartition et habitat
Зустрічається у тропічних і субтропічних водах всіх океанів: Тихого, Індійського та Атлантичного. Веде пелагічний (у товщі води) і глибоководний спосіб життя. Може підніматися ближче до поверхні вночі, а вдень занурюється на глибину до 1000–1500 м.
🏃♂️ Mode de vie et comportement
Sédentaire, неагресивна акула. Плавае повільно, тримаючись у глибоких шарах води. Вважається одиночною твариною. Її поведінка досі маловідома — більшість відомостей отримані лише з кількох десятків зафіксованих випадків появи.
🍽️ Nourriture
Powered by. планктоном, дрібними ракоподібними та, ймовірно, дрібною рибою. Її рот пристосований до фільтрації води — як у китової акули чи акули-плямистаго рифового сита. Має біолюмінесцентні тканини навколо рота, які можуть приваблювати здобич у темряві.
🐣 Reproduction
Ймовірно, яйцеживородна, як і більшість акул. Молоді особини народжуються вже повністю сформованими. Через рідкісність виду розмноження майже не досліджене. Перший молодий екземпляр було зафіксовано лише у 1990-х роках.
🚨 Statut de conservation de la nature
À travers votre propre рідкісність і обмежену кількість даних UICN класифікує її як недостатньо вивчений вид (Data Deficient). Вона іноді випадково трапляється у промислових тралах або на гачках глибоководного лову.
💡 Faits intéressants
✔️ Вперше описана лише у 1976 році, коли екземпляр вимило на берег біля Гаваїв
✔️ Було зафіксовано менше 150 випадків появи в усьому світі
✔️ Має біолюмінесценцію в районі рота — рідкість серед акул
✔️ Її щелепи можуть відкриватися дуже широко — майже до 1 m
✔️ Часто плутають з китовою або гігантською акулою через схожість у харчуванні
✅ Conclusion
Акула великорота — це ще один приклад того, наскільки дивовижним і загадковим може бути життя в океанських глибинах. Вона не є небезпечною для людини, але привертає увагу науковців і морських біологів по всьому світу. Її вивчення допоможе краще зрозуміти еволюцію фільтруючих хижаків серед акул.
