Харза (Martes flavigula), або жовтогруда куниця – це хижий ссавець із родини куницевих (Mustelidae). Вона є однією з найбільших і найяскравіших представниць цього сімейства. Харза відома своєю неймовірною спритністю, агресивністю та вмінням полювати навіть на великих жертв, таких як молоді копитні.
Цей вид мешкає в густих лісах Азії, зокрема в Гімалаях, на Далекому Сході та в Південно-Східній Азії. Харза має надзвичайно гарне хутро: її груди і горло яскраво-жовті, а решта тіла варіюється від темно-коричневого до чорного кольору.
Класифікація та наукова назва
• Царство: Тварини (Animalia)
• Тип: Хордові (Chordata)
• Клас: Ссавці (Mammalia)
• Ряд: Хижі (Carnivora)
• Родина: Куницеві (Mustelidae)
• Рід: Куниця (Martes)
• Вид: Харза (Martes flavigula)
Фізичні характеристики
Розміри та вага
📌 Довжина тіла: 55–75 см
📌 Довжина хвоста: 35–45 см
📌 Вага: 2,5–5,7 кг
Забарвлення та хутро
✔ Яскраво-жовте горло і груди
✔ Чорний або темно-коричневий спинний бік
✔ Пухнастий, довгий хвіст без кілець
✔ Густа і шовковиста шерсть
Завдяки унікальному забарвленню харзу важко сплутати з іншими представниками куницевих.
Ареал та середовище існування
🗺 Поширення
Харза мешкає у таких регіонах:
• Гімалаї (Непал, Індія, Бутан)
• Китай, Тайвань
• Росія (Далекий Схід, Приморський край)
• Корея
• Індокитай (Лаос, В’єтнам, Камбоджа, Таїланд)
• Малайзія, Індонезія
🌲 Середовище існування
✔ Гірські ліси (до 3000 м над рівнем моря)
✔ Тайга та широколистяні ліси
✔ Тропічні та субтропічні ліси
✔ Чагарникові зони
Харза веде деревний спосіб життя, але часто спускається на землю в пошуках їжі.
Спосіб життя та поведінка
🌟 Соціальна структура
✅ Живе поодинці або маленькими групами
✅ Територіальна, захищає свою ділянку
✅ Найактивніша вночі або на світанку
🌟 Головні особливості поведінки
✔ Дуже активна та швидка
✔ Вміє лазити по деревах і стрибати
✔ Не боїться нападати на більших тварин
✔ Відома своєю агресивністю
Харза не лише чудово лазить по деревах, а й бігає зі швидкістю до 30 км/год.
Харчування та полювання
🍖 Хижак-опортуніст
Харза має змішане харчування, що допомагає їй виживати в різних умовах.
✅ Типові джерела їжі:
✔ Дрібні ссавці (білки, зайці, їжаки)
✔ Птахи та їхні яйця
✔ Рептилії (ящірки, змії)
✔ Фрукти, ягоди, горіхи
✔ Комахи та личинки
💡 Методи полювання
• Стрибає з дерев на здобич.
• Ловить дрібних тварин на землі.
• Краде яйця з гнізд.
• Полює на молодих копитних у групах.
Розмноження та життєвий цикл
❤️ Шлюбний період: лютий–квітень
❤️ Вагітність: 7–9 місяців (можлива латентна фаза)
❤️ Кількість малюків: 2–4
👶 Малюки народжуються сліпими та безпорадними.
👩👧 Самка доглядає за ними близько 3 місяців.
👨👩👦 Статева зрілість настає у 1,5 року.
🧬 Тривалість життя: до 15 років у природі, до 20 років у неволі.
Природні вороги та загрози
🔴 Хижі птахи (орли, сови)
🔴 Великі котячі (леопарди, тигри)
🔴 Людина (браконьєрство, вирубка лісів)
Хоча харза є дуже спритним і агресивним хижаком, вона все одно стає жертвою більших тварин та людської діяльності.
Охоронний статус та зусилля з порятунку
🟢 Охоронний статус:
🔹 Харза занесена до Червоного списку МСОП як вид із найменшим ризиком зникнення, але її чисельність скорочується в деяких регіонах.
🟢 Заходи захисту:
✔ Охорона природних середовищ існування
✔ Заборона полювання у низці країн
✔ Створення заповідників
Харза в культурі та фольклорі
🌟 У Китаї та Тибеті харзу вважають символом сили та витривалості.
🌟 У Росії вона є цінним хутровим звіром.
🌟 У деяких країнах її зображення використовують на гербах та емблемах.
Висновок
Харза – це неймовірно цікава та яскрава тварина, що поєднує в собі швидкість, силу та спритність. Вона є грізним хижаком і справжнім майстром виживання у складних умовах. Хоча загрози для виду існують, активні природоохоронні заходи допомагають зберегти цього дивовижного хижака.
